• TOP
• Спадщина

Прийняття спадщини неповнолітніми та малолітніми: що потрібно знати батькам та опікунам

Смерть близької людини завжди є непростим випробуванням для сім’ї. Якщо ж спадкоємцем є дитина, у батьків або опікунів виникає багато запитань: чи потрібно звертатися до нотаріуса, хто приймає спадщину від імені дитини, чи діє шестимісячний строк і що робити, якщо він пропущений.

Українське законодавство передбачає особливий порядок прийняття спадщини малолітніми та неповнолітніми особами, який покликаний максимально захистити їхні права. Розглянемо основні правила.

Хто вважається малолітньою та неповнолітньою особою?

Закон розмежовує дітей за віком:

• малолітня особа — дитина, яка не досягла 14 років;
• неповнолітня особа — особа віком від 14 до 18 років.

Саме від цього залежить порядок оформлення спадщини та участь батьків чи законних представників.

Чи потрібно подавати заяву про прийняття спадщини?

Це одне з найпоширеніших запитань.

Відповідно до Цивільного кодексу України, малолітні та неповнолітні спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо протягом установленого строку не було оформлено відмову від спадщини у передбаченому законом порядку.

Тобто закон додатково захищає дітей від втрати спадкових прав через необізнаність або бездіяльність дорослих.

Водночас це не означає, що оформлення спадщини відбудеться без участі нотаріуса. Для отримання свідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації майна необхідно пройти відповідну процедуру.

Яку роль відіграють батьки або опікуни?

Батьки, усиновлювачі чи опікуни представляють інтереси дитини під час оформлення спадщини.

Якщо виникає необхідність відмовитися від спадщини, зробити це значно складніше. Закон передбачає додаткові гарантії захисту майнових прав дитини, тому така відмова можлива лише за наявності передбачених законом підстав та, як правило, за погодженням органу опіки та піклування.

Саме тому будь-які дії, які можуть призвести до втрати спадкового майна дитиною, перебувають під особливим контролем держави.

Які труднощі виникають найчастіше?

Попри достатньо чітке законодавче регулювання, на практиці нерідко виникають складні ситуації.

Наприклад:

• спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території;
• спадкодавець проживав за кордоном;
• між спадкоємцями виник спір щодо складу спадщини;
• необхідно оформити спадщину на квартиру, будинок або земельну ділянку;
• один із батьків перебуває за межами України;
• нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва через відсутність необхідних документів.

У кожній із таких ситуацій порядок оформлення спадщини може мати свої особливості.

Чи можна пропустити строк прийняття спадщини?

Загальне правило про шестимісячний строк для прийняття спадщини залишається чинним.

Однак щодо малолітніх та неповнолітніх спадкоємців закон встановлює особливий механізм захисту, завдяки якому вони не втрачають право на спадщину лише через те, що особисто не звернулися із заявою до нотаріуса.

Разом із тим це не скасовує необхідності своєчасного оформлення спадкових документів, адже без цього можуть виникнути труднощі під час реєстрації права власності або подальшого розпорядження майном.

Висновок

Прийняття спадщини неповнолітніми та малолітніми дітьми має низку законодавчих особливостей, спрямованих на захист їхніх майнових прав. Проте автоматичне прийняття спадщини не означає автоматичного оформлення всіх документів.

Якщо спадщина пов’язана зі спірним майном, окупованою територією, пропущеними строками або іншими юридичними труднощами, краще звернутися за професійною правовою допомогою ще на початковому етапі. Це допоможе уникнути тривалих судових спорів та забезпечити належний захист інтересів дитини.